Свежие комментарии

Дрібничка,

а приємно бачити ось такий

горщик з тюльпанами у себе простісінько на робочому столі. Особливо — зараз, коли весна тупо запізнюється, зате начальство ніяк не запізнюється з роботою.

Його можна поливати, просто підвівши «мишку» (мишки не видно, але краплі натурально ллються)

.

25 лютого. Леся.

Вона любила.

До того ж — без взаємності. Щиро, не сподіваючись. До самопожертви. Мало хто здатен не мститися людині, яка зневажила кохання. А вона змогла. Мало того, коли Мержинський вмирав, вона, посварившись з рідними, поїхала його доглядати. Усі його друзі його полишили, жінка, яку він кохав, боялася заразитися туберкульозом легень.

А вона не злякалася. […]

Кіт.Хвіст.Холоди

Думаєте, я десь подівся?

А от і ні. Просто холодно. Хочеться залягти у сплячку. Але не вдається. Ці, які живуть зі мною в квартирі, шастають і шастають, переставляють меблі, привозять оту, яка дуже любить гладити і від якої пахне якимись ліками. Пахне приємно і ще мені подобається вона, бо іноді грається […]

Все робим своїми руками!

Колись у школі вчили вірш, який закінчувався словами: «Все робим своїми руками!»

Іноді це не зовсім добре — робити щось своїми руками, бо куповане краще і якісніше. Наприклад — взуття там чи ще які побутові речі. Або техніка ;0)

Але листівки своїми руками — це завжди класно. І якщо хто не має часу на Фотошоп, […]

Лютий

В баню таку погоду. Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки!

Я відмовляюся від такої погоди, я вонт май мані бек!

А в маршрутці тітка в дорогій шубі підняла її непристойним жестом і СІЛА практично неодягненою попою на холодний стілець. Не розумію — навіщо купувати таку […]

Ілюзії-2

Бувають моменти, коли здається, що все у цьому світі несправжнє і те, що відбувається, лише сон, ілюзія. І рано чи пізно ти прокинешся та переконаєшся, що усе насправді добре і попереду — сонячні дні, наповнені щастям і здоров»ям.

Саме у такий період я знайшла (знову ж таки випадково!) ілюзії одного цікавого художника. Вони цікаві і […]

Вірш дня

Незабаром ювілей Лесі Українки. Її геній переоцінити важко, простіше — недооцінити, чого нас старанно намагалися навчити в школі. Бронзовість наших класиків починається не лише в головах учителів, але й укладачів програм.

Але то якось іншим разом.

А сьогодні вірш, який був написаний 5 лютого 1913 року в Єгипті, коли їздила на лікування Лариса Петрівна.

Спогад про іграшки

Отак сидиш собі в маршрутці, марштрут довгий як собача пісня, і починаєш згадувати щось…

Учора згадалося дитинство. І не період взагалі. А іграшки.

Пам»ятаю, у мене була естакада для двох машинок — заздрість усіх місцевих пацанів. Треба було поставити одну в певне місце, а іншу запустити. І вони крутилися по естакаді, там був міст, який […]

Нарешті!

Сьогодні уночі, точніше — о 4.31 нарешті почнеться пухнатий хвостатий вухатий спокійний Новий Рік.

Він обов»язково буде добрий, ласкавий і практично дуже ніжнодомашній.

От побачите!

Ну, і вітання:

Хеппі нью кет!

[…]

Не для нервових солодколюбів

В житті трапляються переважно якійсь проблемно-затяжні ситуації, хвороби, мігрені, відімкнення інтернету, відімкнення електрики, непорозуміння й істерики рідних, переважно по телефону, телефонні розмови й неможливість виконати обіцянки, довгі чекання, які ні до чого не призводять… Апофеозом стало повернення чоловіка не о 15, а о 22, повертався він літаком, двома літаками, один із яких відмінили, тому довелося […]