Свежие комментарии

Вечірній вірш

Подарованому коню, звісно, в зуби не дивляться. Але якщо дарують книжку — не можу не прочитати. Ну, не можу. Цього разу отримую шалене естетичне задоволення, бо вірші просто неймовірні!

Трошки про автора, поета Сергія Цушка я писала у своєму блозі про дитячі книги.

Ось така книжечка:

Обіцяні троянди. Фото

Якщо ви вчили латину, то знаєте вислів «Sub rosa dictum», буквально — під трояндою (розою) сказано, тобто — має зберігатися в таємниці.

Напевно тому, що ці квіти самі по собі неймовірна загадка… Усі квіти — з маминого саду, який поступово перетворюється в розарій

[…]

Конституція (Меллепедія)

“Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького війська гетьман, присягаю Господові Богу, славленому в святій Тройці, на тому, що, будучи обраний, оголошений і виведений на знаменитий уряд гетьманський вільними голосами, за давніми правами та звичаями військовими, за зволенням найяснішої королівської величності шведської, протектора нашого, від генеральної старшини і всього Запорозького війська тут, при боці його королівської величності, […]

Вірш на вихідні

Попри всю неоднозначність постаті пані Забужко треба визнати — вона-таки й справді неймовірно талановита. Учора, блукаючи Інетрями, знайшла вірш, що не може залишити в душевній рівновазі.

Я завжди мала сантимент до альтернативної історії (ну, і білих квітів, але то таке;0), а тут не просто історія, а… Втім, читайте самі!

ЗАДЗЕРКАЛЛЯ: ПАНІ МЕРЖИНСЬКА

У світі, […]

Вірш дня

Вона маленька й мила, дуже на вигляд тендітна. але за цим усим вчувається сталевий характер й неймовірна потужна сила таланту.

Побачити фото й почитати щось новеньке можна тут. А про книжку «Перекотиболе», яку я бачила колись у верстці, а сьогодні тримаю в руках написано тут.

Ось один вірш (один із найбільш улюблених):

[…]

Жовті квіти.Продовження!

Так добре, коли хтось вирішить твої проблеми. Отже, завдяки уважній (і дуже приємній у спілкуванні) людині Абетці ви маєте можливість милуватися продовженням ЖОВТИХ КВІТІВ. Почну з жовтих садових багаторічників, назв яких не знаю.

Оці кущики, щедро всипані жовтими квітами, у моїх батьків переслідує якась зла доля. Моя […]

Понеділок

Життя триває не зважаючи ні на що. Навіть на те, що я вже не можу (напевно — не маю права) додати жодного фото до себе на блог.

У пятницю я було вирішила не писати більше взагалі ніколи й нічого (крім роботи) — ні рядка, ні статті.

А у суботу ми поїхали за висловом Річки […]

Квіти. Сьогодні жовті

Напевно, це останній випуск квітів. Я не можу додати 59кб-товий файл, навіть із сьомої спроби! Трохи дістали проблеми при додаванні файлів — жодного разу замітка […]

Життя складається

з невеличких радостей, які роблять нас щасливими.

Вчасно й безпроблемно виконана робота, приємне спілкування з колегами, гарна погода — це усе складові сьогоднішнього дня. Але найголовнішою радістю є те, що вдалося поїсти піци і поспілкуватися з приємною людиною, потім я несподівано знайшла диск MAXIMA, який шукала дуже давно і тепер на […]

Вечірній вірш

За квіто- і неквітоклопотами геть мало часу для поезії… Кажуть, що таке життя. Але категорично з цим миритися не буду — сьогодні новий неновий вірш-колискова про любов…

Ви, як стежка, кохана. Лине сон мій по вашій стежині. З неба падають зорі в дзьоби журавлів. На крило небокраю сіла хмара в […]